Надвірнянський нафтопереробний завод, нині ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття", належить до найстарших підприємств нафтопереробної промисловості не лише України, а й Європи.

Завод засновано в кінці XIX ст. приватною особою, прізвище якої встановити не вдалося, тож згадка про його існування в 1902 році і є сьогодні офіційною датою відліку історії підприємства.

Завод був призначений для перегонки нафти місцевих родовищ, які знаходились в с.Битків, с.Пасічна, с.Космач.Постачалась нафта на завод в дерев'яних бочках, а також в цистернах із Борислава Львівської області.

В 1927 році завод переробляв 450 тонн нафти в рік, працюючи тільки літом. На ньому працювала кубова установка перегонки нафти періодичної дії, яка складалася із семи кубів. На такій установці одержували бензин з кінцем кипіння 225°С, освітлювальний гас з кінцем кипіння 350°С та мазут.

В 30-х роках минулого століття завод декілька разів купували і продавали закордонним фірмам.

В 1936 році власник заводу купив нафтопереробний завод в селі Печеніжин Коломийського району. Все обладнання було перевезено в Надвірну, встановлено два великих куба з дефлегматорами для одержання парафінового масла, побудовано парафіновий цех, який виготовляв 40 тонн парафіну в місяць.

В 1937-1938 роках завод вже переробляв 750 тонн нафти в місяць.

В 1939 році потужність заводу досягла 1000 тонн в місяць.

У вересні 1939 року завод став державним підприємством Радянського Союзу.

В 1940 році побудовано ще один куб для перегонки нафти на 24м3 і потужність заводу зросла до 1150 тонн нафти в місяць.

Під час окупації Німеччиною західних областей України завод частково був виведений з ладу і не працював. Цінне обладнання парафінового цеху та кубові установки перегонки нафти були вивезені в Німеччину. Після війни завод було відновлено і в кінці 1944 року він уже переробляв 1150 тонн нафти в місяць.

 

Директором заводу в 1944 році була призначена Юлія Василівна Солдак.

В 1945 році встановле­ний ще один куб для перегонки нафти і котел, привезені зі Станіславського нафтопереробного заводу, що дозволило збільшити переробку до 1350 тонн нафти в місяць.

В 1949 році вводиться в дію ще один куб на 44 мЗ з підігрівачем. В такому вигляді завод пропрацював до 1954 року.

В 1954-1955 роках завод був реконструйований. Кубові установки знесено і встановлено технологічну атмосферно-трубчату установку з переробки нафти, потужністю 200 тонн нафти за добу.

В зв'язку з тим, що завод був нерентабельний, декілька разів виносилось рішення про закриття підприємства: в 1947-1953 роках, в 1955 році та в 1958 році.

Дякуючи наполегливості Ю.В.Солдак і колективу підприємства, закриття заводу не відбулося. 23 лютого 1960 року Станіславський раднаргосп затвердив проектне завдання на розширення Надвірнянського нафтопереробного заводу.

В 1961 році була введена в дію комбінована установка ЕЛЗУ-АВТ потужністю 600 тис. тонн в рік.

В 1961 році запрацювала ТЕЦ потужністю 2,5 МВт та бітумна установка потужністю 88 тис. тонн бітумів у рік.
В 1963 році став до ладу новий парафіновий цех.

В 1964 році пущено в дію установку термічного крекінгу, потужністю 400 тис. тонн сировини в рік.

 

В 1965 році керівником заводу став Микола Лаврентійович Ноцек.

В 1967 році в експлуатацію введена установка з виробництва електродного коксу, потужністю 300 тис. тонн сировини в рік.

В 1968 році дав першу продукцію цех з виробництва синтетичних жирних кислот, потужністю 25 тис.тонн в рік (на даний час зазначена продукція не випускається).

 

З 1969-го до 1972 року директором заводу працював Петро Іванович Ковальчак.

У 1969 році почала діяти установка інертного газу.

З 1970 року запрацювала установка каталітичного риформінгу № 1, потужністю 300 тис.тн.

В 1971 році здано в експлуатацію газофакельне господарство.

 

В 1972-1973 роках заводом керував директор Володимир Григорович Николишин.

В період з 1972 року встановлюються підвищені вимоги до якості продукції. Поставлені вимоги щодо збільшення виробництва бензинів з октановим числом А-72таА-76.

3 1973-го до 1980 року -заводом керував Георгій Костянтинович Приймачук.

В 1973 році Державною   атестаційною комісією     присвоєно державний    Знак якості дизельному паливу.

За 1971-1975 р.р. завод не вводив нових і додаткових потужностей, Але за рахунок реконструкції діючих установок, ефективного використання потужностей, інтенсифікації виробництва досягнуто значного приросту виробництва і якості продукції.

В 1976 році колектив НПЗ виробляв понад 44% від всієї продукції з державним Знаком якості.

В результаті технічного вдосконалення і використання фонду розвитку виробництва облаштовано:

  • дільницю з виготовлення товарів культурно-побутового призначення, а саме: розливання бензину і гасу у пляшечки для побутових потреб, а далі
  • фасування парафіну для побутових потреб.
  • впровадженоавтоматичну лініюрозливання та упаковування парафіну.

 

В 1980 році директором заводу став Лев Павлович Буній.

Із 1983 року починає свій робочий відлік установка ЕЛЗУ-АТ-3, потужністю 1 млн. тонн нафти в рік.

В 1985 році став до ладу комплекс з виробництва низькомолекулярних кислот.

В 1987 році запущений в дію комплекс споруд для очищення стоків м.Надвірної.

У 1993 році, на виконання Указу Президента України від 15.06.1993р. №210/93 "Про корпоратизацію підприємств" та відповідно до Положення про порядок корпоратизації підприєм­ства, затвердженого Постановою КМУ від 15/07/1999р. №508 було розпочато роботу, спрямовану на здійснення заходів з приватизації державного підприємства "Надвірнянський нафтопереробний завод". Рішенням Державного комітету України по нафті і газу від 12.03.1994 р. № 92 на базі державного підприємства було створено ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" і зареєстровано 22.03.1994 р. (реєстраційний № 368-АТ) виконкомом Надвірнянської державної адміністрації. Свідоцтвом про реєстрацію випуску цінних паперів, реєстраційний № 82/1/96, від 13.02.1996р., Міністерство фінансів України засвідчиловипуск акцій ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття".

В 1994 році почав роботу комплекс каталітичного риформінгу № 2, потужністю 300 тис.тонн в рік.

В 1997 році керівником підприємства обирається Єгер Дмитро Олександрович.

З 1997 року запрацювала дільниця наливання нафтопродуктів в автоцистерни.

В 1997-1998 р. впроваджена автоматизована система вимірювання рівнів у товарно-сировинному парку.

В 1998 році Правління Товариства очолив Троценко Володимир Опанасович.

Побудовано та введено в експлуатацію АЗС № 2 в с. Микуличин.

В 1999 році Загальними зборами акціонерів Головою Правління обирається Ігор Петрович Палиця.

В цей час акціонерами, керівництвом ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" розроблено черговий план перспективного розвитку з підвищення ефективності виробництва і нарощування його обсягів.

В 1999 році введена в експлуатацію автоматична система піногасіння.

В 2000-му році завершено розширення установки механічного очищення стічних вод.

В 2000-му році реконструйована установка компримування газу (факельне господарство).

В 2003 році Загальними зборами акціонерів обирається Олександр Іванович Лазорко.

До 2006 року введені в дію:

  • резервуарний парк зберігання нафти об'ємом 120 тис.м3;
  • установка сепарації газу;
  • нафтопровід "Долина-Надвірна", протяжністю 70км;
  • пункти наливання скрапленого газу.

В березні 2006 року Загальні збори акціонерів затверджують Головою Правління ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" Шиляєва Олександра Леонідовича

За цей період проведена реконструкція естакади наливання світлих нафтопродуктів, введено в дію фізико-хімічне очищення стічних вод за технологією німецької фірми "AWAS Heinz Ihne" введена друга черга товарно-сировинного парку на 100 тис.м3, збудовано парк сировини гідроочищення дизельного палива.

На нинішній день завершені роботи з реконструкції технологічної установки АТ-3, виконуються роботи з будівництва комплексу гідрочищення дизельного палива.

story 12

В лютому 2017 року Загальні збори акціонерів затверджують Головою Правління ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" Юркевича Ігора Олександровича, який керує Товариством по нинішній час.

Комплекс первинної переробки нафти - виконує функції знесолення, зневоднення та перероблення нафти з одержанням компонентів автомобільних бензинів, дизпалива, мазуту та газу технологічного, а також сировини для вторинних процесів.

В складі комплексу є наступні установки:
- ЕЛЗУ-АВТ -  потужністю 1,5 млн.тонн нафти в рік;
- ЕЛЗУ-АТ-3 (на фото) - 1 млн.тонн нафти в рік, після реконструкції її потужність становитиме 2,5 млн.тонн нафти в рік.
  Комплекс деструктивної переробки сировини - випуск високооктанових бензинів, скрапленого газу та нафтового коксу.

Установки на базі комплексу:

- підготовки сировини для процесів каталітичного реформування бензинової фракції, потужністю 810 тис.тонн в рік;
- каталітичного реформування № 1 і № 2, потужністю 300 тис.тонн в рік кожна;
- сповільненого коксування, потужністю 300 тис. тонн в рік;
- компримування газів (факельне господарство);
- виробництва інертного газу та кисню.

 

 Одним із пріорітетних напрямків діяльності підприємства є охорона природи і навколишнього середовища (керівник служби М.М. Богославець).
 У 2007 році введено в дію фізико-хімічне очищення стічних вод за технологією німецької фірми "AWAS Heinz Ihne", основним видом діяльності якої є розробка і впровадження передових технологій в області водоочистки і водопідготовки. 

На ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" діє профспілкова організація під керівництвом профспілкового комітету, який очолює Ігор Григорович Скорупський.

 

Профком дбає про захист законних прав та інтересів працівників підприємства. Завдяки великому виробничому потенціалові товариство утримує розвинуту соціальну сферу:

  • малосімейний гуртожиток на 56 сімей;
  • комфортабельний готель на 39 місць;
  • сучасний спортивний комплекс;
  • сауна та басейн.

Наше підприємство славне не тільки своїми трудовими досягненнями, але і спортивними здобутками. Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву має прекрасну спортивну базу, без якої неможливі високі спортивні досягнення.

А почалось все у 1967-му, коли став до ладу прекрасний 50-ти метровий плавальний басейн з круглорічним підігрівом води на 6 доріжок. У 1977 році вступив в дію спортивний комплекс, керівником якого став P.M. Теребушка, нині Заслужений працівник фізкультури і спорту. Запрацювали спортивні секції з важкої атлетики, вільної боротьби, біатлону.

Перші наші майстри спорту: важкоатлети Богдан Іроденко, Олексій Кмита, Павло Шпирний, Володимир Ковків, майстер спорту міжнародного класу Анатолій Типусяк.

У 1982 році відкрито відділення з жіночого дзюдо, яке очолив Євген Боднарук - нині Заслужений тренер, Заслужений працівник з фізичної культури та спорту України. Найбільші спортивні успіхи прийшли з незалежністю України.

В 1992 - 2000 роках переможцями і призерами світових та європейських змагань з самбо і дзюдо ставали вихованці нашої школи Алла Климович, Світлана Максим'юк, Олександра Насадюк, Галина Том'як, Віра Пінчук, Іванна Реміцька. У 1996 році школі присвоєно статус школи олімпійського резерву.

2004 рік став тріумфальним роком. Срібним призером з дзюдо XXVIII-x Олімпйських Ігор, що пройшли в Афінах, став Роман Гонтюк. 3-х разовою чемпіонкою світу з самбо стає майстер спорту України міжнародного класу Марія Семенюк, бронзовими призерами Чемпіонату Європи з самбо стали майстри спорту України Тетяна Чик, Уляна Реміцька, Ольга Лазорів. На даний час прекрасно виступають молоді вихованці школи в плаванні, дзюдо, самбо і боксі.

Також ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" є генеральним спонсором баскетбольного клубу «Говерла» з Івано-Франківська.

Ми з нетерпінням чекаємо на їх успіхи!